Автор: admin

Декларація про державний суверенітет України

Часи перебудови та здобуття Україною незалежності
16 липня 1990 за прикладом прибалтійських та закавказьких республік Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. 23 липня І її головою обрано Л.М. Кравчука. При його активній І участі 3 серпня 1990 Верховна Рада ухвалила закон І про економічну незалежність Української РСР. 2 жовтня 1990 р. на центральній площі Києва (тепер - майдан Незалежності) виникло наметове містечко, де студенти розпочали політичне голодування серед їх вимог були: відставка голови Ради Міністрів УРСР І В.А. Масола, відмова республіканського керівництва І від підписання нового Союзного договору, передача І місцевим органам влади майна КПРС і ВЛКСМ на території України, перевибори Верховної Ради України тощо. (більше…)

Петра І будинок

Визначні пам'ятки Києва
(Вул. Костянтинівська, 6). Споруджений наприкінці XVII - на початку XVIII ст. За поширеною легендою, в ньому зупинявся російський імператор Петро І, звідки й назва у численних путівниках. Проте цей факт не доведений документально. Відомо тільки, що Петро І справді відвідав один з подільських мурованих будинків поблизу церкви Миколи Притиска. Після пожежі 1742 відбулася велика перебудова будівлі, імовірно, за участю І.Г, Григоровича-Барського в середині XVIII ст. Пожежа 1811 також завдала значних пошкоджень будинку. В результаті ремонту споруда втратила бароковий декор фасадів - його звели до класичних форм. Реставраційні роботи 1975-78 (архітектор В.Т. Цяук), зберігаючи всі пізніші прибудови, відновили декор будинку та його планування на другу половину XVIII ст. (більше…)

Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври

Визначні пам'ятки Києва
(Вул. Січневого повстання, 21). Тривалий час монастир задовольнявся дерев'яними дзвіницями. Тільки на початку XVIII ст. коштом гетьмана І. Мазепи, який виділив 74 тисячі золотих дукатів, було розпочато будівництво кам'яної дзвіниці. Але тоді встигли тільки закласти фундамент. У 1707 роботи припинили через смерть будівника - архітектора Дмитра Аксамитова. Після пожежі 1718, яка знищила всі дерев'яні споруди на подвір'ї. Верхня лавра залишилася взагалі без дзвіниці. Тому 1720 керівництво Лаври замовило архітектору Ф. Васильєву з Петербурга проект нової дзвіниці, але його занадто великий кошторис архімандрита не задовольнив. Тому в лютому 1731 був укладений контракт з іншим архітектором - Й. (більше…)

Рейтарська вулиця

Визначні пам'ятки Києва
Одна з старих вулиць в центрі міста, проходить від Золотоворітської вулиці до Львівської площі. Приблизно відповідає одній з вулиць давнього Києва в межах града Ярослава, яка з трьома іншими (їм відповідають сучасні Велика Житомирська вулиця, Стрітенська вулиця та Ярославів Вал) сходилася біля Жидівських (Львівських) воріт. Вздовж неї стояли садиби бояр, знатних і багатих киян. Назва походить з кінця XVII ст. від того, що тут, після введення до Києва у 1654 московського гарнізону, розмістився так шані "війська іноземного строю" - кіннотники-рейтари, які складалися з найманцік-іноземців, переважно вихідців з Прибалтики. У першій половині XIX ст. вона забудовувалася переважно одно-і двоповерховими будинками, в одному з яких (№ 19) у 1888-94 мешкав видатний композитор М.В.

"Укрреставрація

Визначні пам'ятки Києва
(Контрактова площа, 4, Гостинний двір) - науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація. Історія її розпочалась із створення 1946 тресту по будівництву монументів та реставрації пам'яток архітектури ("Будмонумент"), на яку покладалось вивчення, обстеження, фіксація, розробка проектів і виконання робіт з консервації та реставрації пам'яток архітектури, меморіалів і монументів, а також виконання монументально-декоративних і художніх архітектурних споруд державного значення. З цією метою були створені спеціальні майстерні: науково-реставраційна, архітектурно-проектна, реставраційно-виробнича, скульптурна, монументального живопису, художньої обробки каменю, модельно-макетної і два цехи - скульптурний та художнього лиття з чавуну і кольорових металів. (більш