Автор: admin

Дитяча спеціалізована лікарня (пул. В. Чорновола, 28). Комплекс лікарні займає велику садибу на розі вулиць В. Чорновола та Андрющенка. Заснований як безкоштовна лікарня для чорноробів імені цесаревича Миколи. Дільницю під забудову надало міське самоуправління, будівництво перших споруд велося в 1892-93 (архітектор В. Ніколаєв) коштом відомого цукрозаводчика та мецената М, Терещенка, що спільно з дружиною надав первісний капітал для забезпечення функціонування лікарні, в утворенні якого взяли участь також київські благодійники М. Дегтярьов та М. Попов, Діяльність лікарні розпочалася в лютому 1894. Спочатку єдиним лікувальним приміщенням був головний корпус на 52 ліжка, що містився в глибині садиби - цегляний, двоповерховий, з симетричним фасадом, прикрашений трикутним фронтоном н

Призначений для пішоходів, які прямують на Центральний пляж і прилеглий парк на Трухановому острові (до влаштування мосту доводилося користуватися катерами та човнами). Перекинутий через Набережне шосе і течію Дніпра між правим берегом та островом. Його проектування розпочалося в довоєнні роки, але практичне втілення задуму здійснилося тільки після подолання повоєнної розрухи. Споруджений у 1956-57 (інженер В. Кирієнко, архітектори О. Заваров, В. Суворов). Довжина - понад 400 м, ширина - 7 м. Центральний судноплавний прогін завдовжки 180 м підвішено до металевих ажурних конструкцій на двох високих опорах. При спорудженні застосоване автоматичне зварювання. Виразний силует мосту мальовничо виглядає на тлі зелені дніпровських схилів та острова. (більше…)

Назва кількох київських узвишь (гір), що мали лісисте узгір'я та безлісу ("лису") верхівку. В попередні століття Лисою горою називали передусім узвишшя на північ від Щековиці. Між нею та Лисою горою протікав Юрківсі.кий струмок, через що другою назвою цього узвишшя, головно його південного відрогу, стала Юркоішця. Тут відомі рештки городища язичницьких часів згадуються в статті 980 та великого дружинного могильника перших століть Київської Русі. В подальші часи ця Лиса гора вважалася місцем проведення шабашів відьм. Підставою для такого повір'я могли бути таємні обряди, здійснювані тут впродовж тривалого часу після прийняття Руссю християнства жінками, схильними до старих традицій. (більше…)

Спеціалізований музейний заклад, експозиція якого присвячена історії української козацької державності XVII-XVIII ст. та українських визвольних змагань 1917-21. Створений 1993, розміщений у старовинному будинку кінця XVII - початку XVIII ст., відомому як "будинок гетьмана Мазепи" (вул. Спаська, 16-6). Цікава історія будинку. З 1717 ним володіла київська козацько-міщанська родина Сичевських, представники якої в середині XVIII ст. обіймали високі посади в міському магістраті. З останньої чверті XVIII ст. будинок перейшов у власність київських купецьких родин. Так, з 1787 садибою володів купець Кузьма Усович, з 1809 - Олексій Хотяновський, з 1810 - родина Покровських, У 1811 споруда значно постраждала від пожежі, після чого її було перебудовано під керівництвом архітектора

Головна фінансова установа держави. Розміщується в одному з найкрасивіших будинків Києва по Інститутській вулиці, 9а. З кінця XVIII ст. у Києві діяв громадський банк. У ЗО-40-х pp. XIX ст. значну роль на контрактових ярмарках міста відігравали єврейські фінансисти, головним чином, бердичівські банкіри. Щоб підірвати вплив польського шляхетства і єврейського купецтва та надати перевагу російським підприємцям, 1836 за наказом Миколи І "Бердичівську фінансову контору", яка діяла від Варшавського банку, закрито, що негативно вплинуло на ділове життя Києва. Натомість 1839 в місті відкрито контору Петербурзького комерційного банку, вкладниками в якому були здебільшого купці, але кредити отримували передусім поміщики. (більше…)