Автор: admin

Частини Червоної армії

Перед загрозою оточення німецькі війська 5-6 листопада терміново виходили з міста, розстрілюючи ув'язнених та підпалюючи квартали навколо Софіївської та Львівської площ, по вул. Володи мирській, Великій Житомирській, Костьольній, колишній Інститут шляхетних дівчат, Публічну бібліотеку тощо. Підірвано було залізничні станції та колії, рештки заводів і комунального господарства міста. 6 листопада в Київ увійшли основні частини Червоної армії. Місто було зруйновано і знелюднено. Центр являв самі обгорілі руїни, серед яких де-не-де можна було побачити окремих виснажених, деморалізованих людей. Всього в місті на цей час було близько 100 тис. мешканців, тобто приблизно десята частина його передвоєнного населення. 7 листопада на Софійській площі відбувся військовий парад на честь 26-ї р

Запровадження єдиної системи освіти

Київ у першій половині XIX ст.
Запровадження єдиної для всієї Російської імперії системи освіти вимагало докорінної реорганізації навчальних закладів Києва. Традиційно початкову освіту в місті отримували в школах, що існували при церквах і монастирях. На початку XIX ст. таких шкіл було 13. Поряд з ними 1809 на Подолі та Печерську відкрито два жіночі і два чоловічі приходські училища. Пізніше до них додалися подібні училища на Куренівці (1840) та в Либідській частині (1851). Перше київське повітове1 училище відкрито 1806 на Подолі. У 1809 на його базі організовано першу міську чоловічу гімназію, яку 1811 окремим царським указом віднесено до вищих навчальних закладів, її приміщення сильно постраждало від пожежі і наступного року вона відновила свою роботу на Печерську, в приміщенні Кловського палацу. її директор

Боротьба за Київ

Короткий нарис історії Києва
Боротьба за Київ велася і продовж наступних років, аж до монгольської навали, оскільки він, принаймні номінально, вважався столицею Русі і залишався найбільш багатолюдним, багатим і культурним центром Східної Європи. Складається враження, що князі мало втручалися в повсякденне життя киян, за яким стежили представники міського самоврядування. Остайні, мабуть, збиралися на спої наради в ротонді, збудованій наприкінці XII ст. в давньому центрі на Старокиївській горі, навпроти Десятинної церкви (пул. Володимирська, 3) (див. Ротонда XII-XIII ст.). Стара версія про занепад Києва в передмонгольські час спростовується археологічними дослідженнями, проведеними в останні десятиліття. Тривало світське та храмове будівництво. (більше…)

Музей народної архітектури та побуту України

Визначні пам'ятки Києва
Засновано 1969 і створено на народні кошти, зібрані Укр. товариством охорони пам'яток історії та культури. Відкриття відбулося 1976. Експозиція музею розміщується на південній околиці Києва, поряд з Голосивським лісом, де зберігся унікальний історичний ландшафт (розлогі долини, байраки, каскад старовинних ставків, давньоруські кургани, печери тощо). Музей займає площу 147 га, на якій розміщено понад 300 оригінальних пам'яток народного будівництва. Його фонди налічують бл. 75 тис. предметів художньо-ужиткового мистецтва, побуту та знарядь праці. В основу структури музею покладено історико-етнографічне районування України кіпця XIX - початку XX ст.: Полісся, Карпати, Наддніпрянщина, Полтавщина, Слобожанщина, Поділля та Південь України. (більше…)

Коротченку пам’ятник

Визначні пам'ятки Києва
Споруджений 1974 на честь державного і партійного діяча України Д.С. Коротченка в парку культури і відпочинку на Брест- Литовському проспекті (нині парк Нивки). Бронзова напівфігура встановлена на гранітному постаменті заввишки 3 м. Автори - скульптор О.О. Ковальов, архітектор С.М. Миргородський.