Автор: admin

Леніну пам’ятник

Визначні пам'ятки Києва
Відкрито в липні 1946. Постать В.І. Леніна заввишки 3,45 м з червоного полірованого граніту встановлено на циліндричному постаменті (висота - 6,8 м; діаметр - 1,88 м) з чорного полірованого лабродориту на квадратно-гранітному стилобаті зі сходами. Автори пам'ятника - скульптор С.Д. Меркулов, архітектори О.В. Власов і В.Д. Єлізаров, Міститься на початку бульвару Тараса Шевченка.

Київський молодий театр

Визначні пам'ятки Києва
(Вул. Прорізна, 17). Створений 1979. В репертуарі театру - як класична драматургія, так і твори сучасних авторів: М.П. Старицький "За двома зайцями", Е. Ростан "Сірано де Бержерак", Ж. Мольєр "Дон Жуан", Я.М. Стельмах "Синій автомобіль", В. Шекспір "Гамлет" та ін. Трупу складають п'ятдесят акторів, серед яких народні артисти України Т.О. Яценко та В. Шентекіта, заслужені артисти України Я. Гаврилкж, Л. Терентьєва, В. Сланко, артисти О. Вертинський, С. Боклан, І. Вітовська, О. Узлюк, Г. Розстальна, Р. Злобіна та ін. Театр був учасником різноманітних театральних форумів як в Україні, так і за її межами: "Золотий лев" (Львів), "Херсонеські ігри" (Севастополь), Чеховський фестиваль (Москва), "Контакт" (Т

Покровська церква на Пріорці

Визначні пам'ятки Києва
(Вул. Мостицька, 12) - парафіяльний храм місцевості Пріорка. Ще у 1722 тут споруджено дерев'яну церкву святих Георгія і Дмитрія, 1795 нову - дерев'яну, трибанну, яка в першій половині XIX ст. змінила назву на Покровську. В 1803 споруджено окрему дерев'яну дзвіницю з шатровим завершенням. Стара Покровська церква існувала до початку XX ст. (нині на її місці встановлено пам'ятну капличку). Наприкінці її існування богослужіння тимчасово відбувалися у теплій церкві св. Миколи у першому ярусі дзвіниці. У 1899 єпархіальний архітектор Є. Єрмаков склав проект нової цегляної церкви на Пріорці, закладка відбулася 1902, освячення - у вересні 1906. Керував будівельними роботами архітектор М. Казанський. (більше…)

Загальне економічне піднесення

Громадянський рух та освітньо-культурний розвиток Києва
З початку 70-х pp. в колі громадівців почали виникати розбіжності між прихильниками двох напрямків - соціалістичного (точніше соціал-демократичного в сучасному розумінні) на чолі з М. Драгомановим та національно-культурницького, провідну роль в якому відігравав В. Антонович. Це відбувалося на тлі антиукраїнських заходів уряду. їх кульмінацією став Емський указ від 18 травня 1876, яким заборонялося не тільки друкувати, а й ввозити з-за кордону літературу українською мовою. Емським указом було ліквідовано українську за духом провідну наукову установу Києва - Південно-Західне відділення Російського географічного товариства. В тому ж 1876 закрито і трибуну громадівців - газету "Киевский телеграф". (більше…)

Примиренське ставлення до націоналізму

Київ середини 40-х - початку 80-х pp. XX ст.
В цілому кількість заарештованих у той час за політичними звинуваченнями перевищила 100 і невдовзі майже 90 з них отримали здебільшого по 7 років таборів та 5 років заслання. За таких умов першого секретаря ЦК КПУ П.Ю. Шелеста було звинувачено у примиренському ставленні до націоналізму й усунено з посади. Його місце зайняв В.В. Щербицький. Обшуки, арешти, політично мотивовані звільнення з роботи тривали. Так, 17 січня 1974 стався обшук на квартирі відомого дисидентськи налаштованого київського письменника В.П. Некрасова, у вересні того ж року він був змушений залишити СРСР. Між тим 1 серпня 1975 у Гельсінки підписано заключний акт Загальноєвропейської наради з питань безпеки та співробітництва у Європі. (більше…)