Автор: admin

Будівництво кам’яних споруд на Подолі

Київ Мазепинських часів та його інтеграція до складу Російської імперії
Другу і третю чверті XVIII ст. позначено широким будівництвом кам'яних споруд на Подолі, який сильно постраждав від пожежі 1718. За ініціативою та на кошти Р. Заборовського Й. Шеделем капітально перебудовано Академічний корпус. У 1735 він перетворився на чудову споруду з арками і галереями внизу та ложею і баштою зверху. На 1737 відбудовано кам'яну ратушу - приміщення міського магістрату. В 1732 коштом козацького єсаула П. Гудими капітально оновлено в стилі українського бароко церкву Воскресіння, а 1755 на його ж кошти збудовано дзвіницю та приділ Іоанна Богослова при Іллінській церкві. В 1770 оновлено постраждалий від пожежі храм Успіння Богородиці (Пирогощі). Варто зазначити і спорудження в бароковому стилі 1738 на Подолі, на Контрактовій площі, церкви св. (більше…)

Вторгнення турецького війська в Україну

Часи Хмельниччини та Руїни
Ще з більшими силами турки оточили гетьманську столицю влітку наступного року і через бездіяльність московсько-козацького війська Г. Ромоданівського та обраного у 1672 гетьманом Лівобережжя І. Самойловича, які при наявності достатніх сил не наважувалися прийти на допомогу оточеним, Чигирин було взято і зруйновано. Вторгнення турецького війська в Україну створило для Києва безпосередню загрозу і на його околицях розгорнулися великі фортифікаційні роботи. У 1677-78 від укріплень навколо Лаври до Верхнього міста вздовж Наводницького яру і схилів долини р. Либідь насипано земляний вал - ретраншемент. Завдяки героїчній обороні Чигирина Київ і його околиці було врятовано від турецького спустошення. (більше…)

Переяславська рада

Часи Хмельниччини та Руїни
В 1653 до великої війни не дійшло, але становище для України було загрозливим. Кримський хан Іслам- Прей III уклав з Яном II Казиміром сепаратний мир і в будь-яку мить міг повести татарські війська на Україну. За таких умов орієнтація на Московське царство ставала неминучою. 1 жовтня 1653 Земський собор прийняв рішення про прийняття Запорозького війська під протекторат царя, що фактично означало вступ Московської держави у війну проти Річі Посполитої. У січні 1654 відбулася Переяславська рада, у якій взяв участь також київський полковник О Пішко. За її рішеннями Україна визнавалася козацькою державою на чолі з гетьманом, під верховною владою Московського царя. Українська сторона погоджувалася, що до деяких найважливіших міст, перш за все до Києва, цар надішле своїх воєвод та гар

Петровському пам’ятник

Визначні пам'ятки Києва
Споруджений 1970 на честь державного і партійного діяча Г.І. Петровського (1878-1958), який в 1934-38 був головою Всеукраїнського Центр. Виконавчого Комітету. Стоїть на вул. Грушевського біля будинку Національної парламентської бібліотеки України. Автори - скульптор О.П. Олійник, архітектор - І.С. Ланько. Пам'ятник – напів постать на постаменті з габро. Загальна висота - 4,5 м.

Вступ

Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 нападом Німеччини на Польщу. А 17 вересня частини Червоної армії перейшли польський кордон і вдарили в тил Війську польському, що означало вступ СРСР у Другу світову війну. Вранці 22 червня 1941 війська нацистської Німеччини та її сателітів, Угорщини та Румунії, атакували радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного морів. Розпочалася Велика Вітчизняна війна народів СРСР. Щодня з світанку 22 червня Київ бомбардували. Першими ударів з повітря зазнали військові склади, аеродроми, військовий завод № 43 по Брест-Литовєькому шосе, завод "Більшовик" та інші стратегічні об'єкти. З липня передові загони німецької армії вийшли на лінію р. Ірпінь, наблизившись до Києва на відстань 20-ЗО км. (більше…)