Автор: admin

Тра42012 by adminNo Comments

Вступ

Київ Мазепинських часів та його інтеграція до складу Російської імперії

Культурний розвиток Києва кінця XVII ст.- початку XVIII ст. пов'язаний з ім'ям гетьмана І. Мазепи. Попри те, що його офіційна резиденція знаходилася на сході України, в Батурині, Київ впродовж всіх років його гетьманування інтенсивно зростав як церковний і освітній центр України, виступав її духовно-культурною столицею. I. Мазепа значно більше, ніж попередні гетьмани, опікувався с правами Киева. Головним об'єктом його турбот був Киево-Могилянський колегіум, утверджений при його активній участі як академія. Влітку 1691 за дорученням Київського митрополита В. Ясинського та гетьмана і. Мазепи від Києво-Могилянського колегіуму до Москви послано її префекта С. Озерського з трьома професорами і трьома студентами з "чолобитною" до молодих царів Івана та Петра, в якій містилос

Тра42012 by adminNo Comments

Хрестовоздвиженська церква на Гончарах та Кожум’яках

Визначні пам'ятки Києва

(вул. Воздвиженська, 1а). Збудована дерев'яною на кам'яному фундаменті в Кожум'яцькій слободі в 1746-48 спільним коштом міщан Артема Кожум'яки, Андрія Боклажки, Никифора Коваленка та ін, парафіян. До цього мешканці слободи не мали власного храму і були приписані до парафіяльної церкви св. Василія Великого на Подолі (на місці сучасного Житнього ринку). Знищена пожежею 1811, тоді ж почала відбудовуватися. У нижньому поверсі розмістився храм архістратига Михаїла. У 1822 митрополит Євгеній благословив спорудження верхнього поверху з головним Хрестовоздвиженським престолом за проектом А.І. Меленського у стилі класицизму. Будівництво розпочалося 1823, але через брак коштів зупинилося і відновилося тільки в 1838, коли парафіяни накопичили необхідні гроші й матеріали, В 1841 відбулося освячення

Тра42012 by adminNo Comments

Будівництво кам’яних споруд на Подолі

Київ Мазепинських часів та його інтеграція до складу Російської імперії

Другу і третю чверті XVIII ст. позначено широким будівництвом кам'яних споруд на Подолі, який сильно постраждав від пожежі 1718. За ініціативою та на кошти Р. Заборовського Й. Шеделем капітально перебудовано Академічний корпус. У 1735 він перетворився на чудову споруду з арками і галереями внизу та ложею і баштою зверху. На 1737 відбудовано кам'яну ратушу - приміщення міського магістрату. В 1732 коштом козацького єсаула П. Гудими капітально оновлено в стилі українського бароко церкву Воскресіння, а 1755 на його ж кошти збудовано дзвіницю та приділ Іоанна Богослова при Іллінській церкві. В 1770 оновлено постраждалий від пожежі храм Успіння Богородиці (Пирогощі). Варто зазначити і спорудження в бароковому стилі 1738 на Подолі, на Контрактовій площі, церкви св. (більше…)

Тра42012 by adminNo Comments

Вторгнення турецького війська в Україну

Часи Хмельниччини та Руїни

Ще з більшими силами турки оточили гетьманську столицю влітку наступного року і через бездіяльність московсько-козацького війська Г. Ромоданівського та обраного у 1672 гетьманом Лівобережжя І. Самойловича, які при наявності достатніх сил не наважувалися прийти на допомогу оточеним, Чигирин було взято і зруйновано. Вторгнення турецького війська в Україну створило для Києва безпосередню загрозу і на його околицях розгорнулися великі фортифікаційні роботи. У 1677-78 від укріплень навколо Лаври до Верхнього міста вздовж Наводницького яру і схилів долини р. Либідь насипано земляний вал - ретраншемент. Завдяки героїчній обороні Чигирина Київ і його околиці було врятовано від турецького спустошення. (більше…)

Тра42012 by adminNo Comments

Переяславська рада

Часи Хмельниччини та Руїни

В 1653 до великої війни не дійшло, але становище для України було загрозливим. Кримський хан Іслам- Прей III уклав з Яном II Казиміром сепаратний мир і в будь-яку мить міг повести татарські війська на Україну. За таких умов орієнтація на Московське царство ставала неминучою. 1 жовтня 1653 Земський собор прийняв рішення про прийняття Запорозького війська під протекторат царя, що фактично означало вступ Московської держави у війну проти Річі Посполитої. У січні 1654 відбулася Переяславська рада, у якій взяв участь також київський полковник О Пішко. За її рішеннями Україна визнавалася козацькою державою на чолі з гетьманом, під верховною владою Московського царя. Українська сторона погоджувалася, що до деяких найважливіших міст, перш за все до Києва, цар надішле своїх воєвод та гар