Автор: admin

Історична місцевість у північній частині Києва, входить до складу Шевченківського району. Тут відомі поодинокі археологічні знахідки давніх культур, зокрема 1928 знайдено скарб римських монет III ст., на вул. Овруцькій - кушанську монету царя Канішки (І-II ст.), могутнього володаря центрально-азійської імперії. Скоріше за все, ця місцевість, що стояла на старому шляху з Києва на Дорогожичі та Сирець (принаймні з часів Київської Русі) і була пов'язана з селами у заплаві р. Либідь та Подолом через дорогу, що проходила вздовж Глибочиці, почала заселятися на початку XIX ст. Вперше як Лукояні-вка згадується 1820, в 1824 документи називають її київським передмістям Лук'янівкою. Пізніші перекази пов'язували назву місцевості з іменами старости Подільського швецького цеху (цехмайстра) Лу

Історична місцевість в північній частині Києва у Шевченківському районі. Назву дістала від річки Сирець, яка починається біля станції метро "Святошин" і впадає в Дніпро за 2 км вище від Київської гавані. Археологічні матеріали з цієї місцевості датуються з IV тис. до н.е. Відомі тут і давньослов'янські поселення зарубинецької культури, що існували близько межі ер. Під сучасною назвою згадується в джерелах під 1381 як село, подароване київським князем Володимиром Ольгердовичем домініканському монастирю. З 1661 С. вважався передмістям Києва і підлягав юрисдикції магістрату. Вздовж р. Сирець швидко зростали хутори та споруджувалися ставки з млинами, яких у 1666 налічувалося 15. (більше…)

Відкритий 1853 на честь великого князя київського Володимира Святославовича (Володимира Великого). Встановлено на нижній терасі Володимирської гірки. Автори - скульптори В.І. Демут-Малинонський і П.К. Клодт, архітектор O.K. Тон. Відлита з бронзи фігура князя (висота 4,5 м) в мантії і з великокнязівською шапкою в руках височить на 16-метровому бронзовому постаменті та квадратному стилобаті з чавунних плит. На постаменті барельєф "Хрещення Русі" та герб стародавнього Києва. В 1953-54 реставрований.

Одна з головних вулиць Печерська. Простягається від Слави площі до Московської вулиці. З другої чверті XIX ст. відома під назвою вул. Еспланадної (від еспланади Печерської фортеці). В середині XIX ст. її південну частину вже забудовано переважно одно-, зрідка двоповерховими будинками з лавками і крамничками. Першою значною спорудою на ній стало приміщення п'ятої (Києво-Печерської) гімназії, споруджене 1885 на розі з тодішньою вул. Миколаївською (вулиця Січневого повстання, 1/18, тепер це приміщення, після його перебудови і розширення, займає Національний транспортний університет). Сучасну назву дістала 1900 на честь видатного російського полководця О.В. Суворова. Пам'ятником архітектури на ній є збудований у 1915-16 в стилі неоренесансу (архітектор В.М. (більше…)