Часи Хмельниччини та Руїни

Часи Хмельниччини та Руїни

Передові загони

Часи Хмельниччини та Руїни
В цьому його підтримувала значна частина козачої старшини та вищого православного духовенства разом з новообраним митрополитом Київським Д. Балабаном. Маючи про це відомості, воєвода В. Шереметев запросив І. Виговського в липні для пояснень у Київ, але той не приїхав. Більше того, на початку серпня він послав туди козацькі полки на чолі з братом Данилою та татар з метою оволодіти містом і примусити вийти звідти російську залогу. Передові загони, послані І. Вигонеським на Київ. 16 липня 1658 вибили російських стрільців з укріплень над р. Либідь. 22 серпня до них приєдналися основні сили з сотні київського полку П. Яненко-Хмельниць-кого, які атакували місто з боку Подолу, де почалася велика пожежа. (більше…)

Детская одежда

Часи Хмельниччини та Руїни
Мы готовы предложить выбор детской одежды от зарубежных и отечественных производителей, стараются угодить вкусам детей и родителей, детская одежда киев всегда пользовалась огромной популярностью из-за огромного спроса на подобную продукцию. Наиболее выгодный вариант для покупки - оптовая закупка детской одежды для детей до 14 лет. Ассортимент одежды чрезвычайно богат, возможна оптовая продажа одежды для детей, как на зимний период, так и на летней. (більше…)

Потужний плацдарм на правому березі Дніпра

Часи Хмельниччини та Руїни
Утвердившись на Лівобережжі і маючи Київ як потужний плацдарм на правому березі Дніпра, російський уряд наважився на організацію великого походу на Польщу. Влітку 1660 у Києві до московської армії Шереметева долучилося козацьке військо Т. Цю-рюпи і вони рушили па Волинь, маючи з'єднатися там з силами К). Хмельницького. Але поляки, до яких прилучився І. Виговський з вірними йому загонами, закликавши на допомогу татарську орду, оточили це військо під містечком Любаром, водночас атакувавши армію Ю. Хмельницького. В результаті 18 жовтня 1660 він пішов на підписання миру (так званий Слободи щонський трактат). Воєвода, князь Ю. Барятинєький, у віданні якого залишався Київ, з силами, які йому вдалося зібрати, рушив на допомогу оточеному В. (більше…)

Київський полковник

Часи Хмельниччини та Руїни
До Киева було відряджено загін у 2500 солдат і стрільців, з 12 мідними гарматами і 8 залізними піщалями, запасами пороху, ядер і свинцю. В місті планувалося збудувати потужну фортецю і створити запаси зброї, військової амуніції та харчів на випадок тривалої облоги. Московських воєвод та ратних людей 23 лютого 1654 вітав у трьох верстах перед містом київський полковник П. Яненко-Хмельницький, племінник гетьмана, з двома сотнями козаків та міщан, а біля Золотих воріт та Софійського собору їх зустрічала решта населення міста. Після огляду старих укріплень, зокрема фортифікацій давньоруських часів, було прийнято рішення про необхідність будівництва нової фортеці в межах Верхнього міста з використанням валів і рвів часів Володимира - Ярослава. (більше…)

Доля Києва

Часи Хмельниччини та Руїни
На початку 1664 Ян II Казимір вже стояв під Глуховом на самому московському кордоні, але був змушений у важких зимових умовах зняти облогу. Між тим, користуючись відсутністю основних королівських сил, при активній підтримці з боку московського гарнізону Києва, навколо міста, а потім і по всьому Правобережжю розгорнулося потужне антипольське повстання. Поляки вдавалися до жорстоких каральних дій, які тільки розпалювали ненависть народу до них, що було на користь московським воєводам. Вони виставляли царя захисником православного народу і з Києва підтримували повсталих зброєю та боєприпасами. На кінець 1665 і Польща, і Московська держава були виснажені багаторічною війною. 30 січня 1667 в селі Андрусово поблизу Смоленська укладено перемир'я на 13,5 роки. (більше…)