Київ у міжвоєнний період

На середину 20-х pp. дореволюційний промисловий потенціал міста в цілому було відновлено. Знову на повну потужність працювали завод "Арсенал" і Південноросійський машинобудівний завод, який 1924 отримав назву "Ленінська кузня", судноверф, механічний завод, численні фабрики харчової та легкої промисловості. Значно збільшив обсяг виробництва завод "Більшовик" (колишній Гретера і Криванека), який спеціалізувався па виготовленні устаткування для хімічних і цукроварних підприємств. В роки першої п'ятирічки "Ленінську кузню" перепрофільовано на будівництво річкових суден, 1931 у Києві споруджено перший в СРСР буксирний пароплав з суцільнозварним корпусом. (більше…)

У 1926 створено Київську державну філармонію. Розвивалося хорове мистецтво. Ще 1920 організовано Державну українську мандрівну капелу ("Думка"), яка користувалася великою популярністю. В ті роки в Києві починали свій творчий шлях такі талановиті українські композитори, як Л. Ревуцький, Б. Лятоінинський, Г. Верьовка та ін. Композитори та музичні діячі об'єднувалися навколо створеного 1922 Всеукраїнського музичного товариства ім. М. Леонтовича. В 1934 розпочав роботу Державний ансамбль пісні і танцю під керівництвом М. Болотова та П. Вірського. Вони, разом з такими діячами музичного і театрального мистецтва, як А. Бучма, 3. Гайдаи, Б. Гмиря, К). Шумєький та інші, прославили українську сцену. (більше…)

Після процесу СВУ, під час якого називалися імена багатьох членів ВУАН. значно жорстокішою стала цензура над науковими виданнями, а деякі структури Академії розформовувалися. Так, 1931 розпустили історичну секцію М. Грушевського, а його самого вислали до Росії, де він під час лікування помер у 1934, мабуть не своєю смертю. Сурові переслідування випали на ДОЛЮ його колег та учнів, серед яких майже ніхто не пережив сталінські часи. Паралельно було взято курс на згортання "українізації". За ініціативою голови республіканського ОГПУ (перейменованого 1934 в НКВС) В. Балицького 1933 сфабриковано справу "Українського національного центру", за якою в Києві, Харкові, Дріпропотровську та ін. (більше…)

В 1936 на розі сучасної пул. М. Грушевського (годі Кірова) та Садової розгорнулося будівництво величезної десятиповерхової споруди з парадним напівкруглим фасадом. Цей найбільший в місті будинок проектувався для Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР, але по його закінченню 1938 тут розмістився Раднарком УРСР. Неподалік від цієї будівлі, поруч з Марийським палацем, в ті самі роки споруджувався корпус Верховної Ради УРСР, зданий в експлуатацію в травні 1939. А по вул. Банковій 1936 розгорнулося будівництво ще однієї величезної споруди - будинку штабу Київського військового округу, завершеного 1940. Після війни в ньому розмістився ЦК КПУ, а з 1992 споруда використовується як резиденція Президента України та його Адміністрації. (більше…)

Але всі ці досягнення і здобутки жодною мірою не могли компенсувати тих страшних втрат, яких зазнали наука, мистецтво, виробництво, церковні споруди та загальний вигляд Києва під час масових репресій.