Визначні пам’ятки Києва

Встановлений 1974 у Марийському парку. Постать М.К. Заньковецької виконано в бронзі на низькому плоскому гранітному постаменті (загальна висота - 4 м). Вдало поєднується з навколишнім оточенням, є одним з кращих зразків української паркової скульптури. Автори - скульптор Г.К, Кальченко та архітектор О.Ф. Ігнащенко.

Споруджений 1976 у сквері на Контрактовій площі, навпроти будинку Києво-Могилянської академії на честь видатного українського філософа Г.С. Сковороди. Пам'ятник - бронзова постать Г. С. Сковороди заввишки 5 м - встановлено на низькому постаменті з чорного полірованого граніту (скульптор І.П. Кавалерідзе, архітектор В.І. Гнєздилов).

Одна з головних магістралей Печерська. Простягається від вулиць Копиленка і Цитадельної до вул, Щорса, перетинаючи Українки Лесі бульвар, є продовженням Московської вулиці. Відома з середини XIX ст. під назвою Німецької, 1869 перейменована на Німецько-Бухтєєвську (за прізвищем міського голови, місцевого домовласника Бухтєєва). Сучасну назву на честь видатного російського полководця, київського військового іубернатора у 1806-1807, генерал-фельдмаршала М.І. Кутузова дістала 1912 з нагоди 100-ї річниці Вітчизняної війни 1812. Формування вулиці в середині XIX ст. пов'язано з розбудовою Нової фортеці. У 1833-39 тут над дорогою, що виходила на Печерське плато Наводницьким яром (тепер вул. Старонаводницька), споруджено її двоповерхову круглу в плані Башту № 4. (більше…)

Історична місцевість у північній частині Києва, входить до складу Шевченківського району. Тут відомі поодинокі археологічні знахідки давніх культур, зокрема 1928 знайдено скарб римських монет III ст., на вул. Овруцькій - кушанську монету царя Канішки (І-II ст.), могутнього володаря центрально-азійської імперії. Скоріше за все, ця місцевість, що стояла на старому шляху з Києва на Дорогожичі та Сирець (принаймні з часів Київської Русі) і була пов'язана з селами у заплаві р. Либідь та Подолом через дорогу, що проходила вздовж Глибочиці, почала заселятися на початку XIX ст. Вперше як Лукояні-вка згадується 1820, в 1824 документи називають її київським передмістям Лук'янівкою. Пізніші перекази пов'язували назву місцевості з іменами старости Подільського швецького цеху (цехмайстра) Лу

Історична місцевість в північній частині Києва у Шевченківському районі. Назву дістала від річки Сирець, яка починається біля станції метро "Святошин" і впадає в Дніпро за 2 км вище від Київської гавані. Археологічні матеріали з цієї місцевості датуються з IV тис. до н.е. Відомі тут і давньослов'янські поселення зарубинецької культури, що існували близько межі ер. Під сучасною назвою згадується в джерелах під 1381 як село, подароване київським князем Володимиром Ольгердовичем домініканському монастирю. З 1661 С. вважався передмістям Києва і підлягав юрисдикції магістрату. Вздовж р. Сирець швидко зростали хутори та споруджувалися ставки з млинами, яких у 1666 налічувалося 15. (більше…)