Автор: admin

Чорний бюст Карла Маркса

Київ у міжвоєнний період
Відповідно до ленінської ідеї монументальної пропаганди в Києві, замість скинутих пам'ятників російським монархам, почали з'являтися виготовлені нашвидку нові, комуністичні - чорний бюст Карла Маркса під білою аркою на Думській площі, численні бюсти і пам'ятники В. Леніну (на Привокзальній площі, в селищі Грушки тощо). Нові реалії життя та соціальне замовлення з боку більшовицької влади все сильніше впливали на характер мистецтва. Організація робітничих клубів для пропаганди комуністичної ідеології (1925 їх у місті діяло вже 25) вимагала їх художньо-агітаційного оформлення. Серед творів монументального живопису тих років виділялися розписи комсомольських клубів, виконані 3. Толкачовим. (більше…)

Постійні сутички

Часи Хмельниччини та Руїни
Між тим, козацькі тільки відійшли від Кіева, продовжуючи контролювати його околиці, тому литовська армія опинилася в скрутному стані. Постійні сутички навколо міста тривали впродовж липня та серпня. Водночас: точилися важкі бої з козацько-селянськими загонами південніше міста, в районі Білої Церкви. Козакам вдалося стримати подальше просування королівських військ в бік Дніпра. 1 вересня 1651 Радзивіл залишив спустошене місто і пішов на з'єднання з польською армією під Білу Церкву. В Київ відразу ж вступили козацькі загони. 18 вересня підписано Білоцерківський мир, значно менш вигідний для української сторони, ніж попередній Зборівський. Для Києва Білоцерківська угода означала фактично повернення до стану напередодні Визвольної війни. (більше…)

Вступ

Київ у міжвоєнний період
Тому наступ, розпочатий навесні 1920 польськими військами разом з деякими реорганізованими частинами С. Петлюри, швидко приніс результати, і 6 травня вони зайняли Київ, залишений більшовиками. Через кілька днів поляки влаштували на Хрещатику помпезний військовий парад. Але їх становище в місті залишалося непевним, більшовики стягували свої сили навколо Киева півкільцем - від Умані до Остра. Уряд УНР залишався у Вінниці і не поспішав до Киева, але поляки в місті не заводили власної цивільної адміністрації, покладаючись в цьому на С. Петлюру, Тому в усіх установах міста впродовж п'яти тижнів польської окупації панував цілковитий хаос. З цим був пов'язаний і параліч економічного життя, проблемою стало добування харчів. (більше…)

Консервативний "Киевлянин" та ліберальна "Киевская мысль"

Громадсько-політичне життя Києва
Провідними міськими періодичними виданнями були консервативний "Киевлянин" та ліберальна "Киевская мысль". Зростав авторитет україномовної преси - щоденна газета "Рада", щомісячні журнали "Україна" та "Літературно-науковий вістник". Інтереси польської громади віддзеркалювала щоденна газета "Dziennik Kijowski". Активно працювали наукові товариства - історичне Нестора літописця, юридичне, фізико-математичне, медичне, природниче, економічне, технічне тощо, загалом - 37. Крім того, було 23 культурно-просвітницьких товариства, в тому числі україномовна "Просвіта",  сільськогосподарських та 13 спортивних. Культурні потреби киян задовольняли 7 видавництв і 45 друкарень, 41 книжковий магазин та 62 книжкові лавки, 23 бібліотеки, 8 музеїв, зокрема Міський музей старожитностей і мистецтв, Військов

Передові загони

Часи Хмельниччини та Руїни
В цьому його підтримувала значна частина козачої старшини та вищого православного духовенства разом з новообраним митрополитом Київським Д. Балабаном. Маючи про це відомості, воєвода В. Шереметев запросив І. Виговського в липні для пояснень у Київ, але той не приїхав. Більше того, на початку серпня він послав туди козацькі полки на чолі з братом Данилою та татар з метою оволодіти містом і примусити вийти звідти російську залогу. Передові загони, послані І. Вигонеським на Київ. 16 липня 1658 вибили російських стрільців з укріплень над р. Либідь. 22 серпня до них приєдналися основні сили з сотні київського полку П. Яненко-Хмельниць-кого, які атакували місто з боку Подолу, де почалася велика пожежа. (більше…)