Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2020
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Ліквідація М. Єжова

Ліквідація  М. Єжова

З кінця літа 1937 протягом року в Україні заарештовано всіх членів Політбюро, Оргбюро та Секретаріату ЦК КП(б)У, за винятком одного Г. Петрове з,кого (але не його синів). Після ліквідації М. Єжова така ж доля спіткала й організатора масових репресій в Україні попередніх років В. Балицького. З 102 членів українського ЦК, обраних на ХНІ з’їзді КП(б)У, живими залишилися тільки троє. Заарештовані були всі 17 членів українського уряду, всі секретарі обкомів України, включаючи новопризначених у 1938. Терор пройшов по всіх республіканських установах, які вже містилися в Києві, місцевим радам, промисловим підприємствам.

М. Бондаренко, що став головою Радпаркому України після самогубства П, Любченка, був заарештований через два місяці після свого призначення, після чого республіка взагалі певний час не мала голови уряду. Прочитать остальную часть записи »

Перспектива втрати Києва

Перспектива втрати Києва

Я. Радзивіл був настільки роздратований мужнім опором козаків місцевого полку, що, вимагаючи від А. Ждановича вивести з міста війська, загрожував у разі невиконання зруйнувати церкви і винищити киян. Зважаючи на це, залишити місто від полковника вимагали і митрополит С. Косів та печорський архімандрит Й. Тризна. Під тиском з їх боку А. Жданович вівів з міста свої сили і, зосередивши їх на північних підступах до Києва, витримав бій з литовським гетьманом під Вишгородом. Але незабаром, з огляду на підхід нових ворожих військ, він був змушений відступити до міських околиць, на Оболонь. Тут розпочалися тривалі зіткнення, які на своїх малюнках "Сутичка польської та козацької кінноти під Києвом" та "Бій козацької литовської флотилій на Дніпрі зобразив голландський художник А. Прочитать остальную часть записи »

Громадський комітет

Громадський  комітет

Для захисту звинуваченого було створено спеціальний громадський комітет, найактивнішу роль в якому відігравав В. Короленко. На процесі висунуті проти М.М. Бейліса звинувачення були повністю спростовані і присяжні, в більшості своїй пересічні кияни, в жовтні 1913 визнали його невинним. Цей процес сприяв консолідації громадської думки та засвідчив крах намагань чорносотенців поширити антисемітські настрої в широких верствах київського суспільства.

Між тим всебічне піднесення міста до початку війни невпинно тривало. Визначне місце Києва в економічному та культурному житті імперії засвідчило проведення в ньому з 29 травня по 15 жовтня 1913 Всеросійської сільськогосподарської, промислової та художньої виставки. Прочитать остальную часть записи »

Андріївська церква

Андріївська  церква

Видатна пам’ятка архітектури бароко (Андріївський узвіз, 23). Легенда, вміщена до літопису за часів правління великого князя київського Всеволода Ярославича (християнське ім’я якого Андрій і який заснував 1089 у Києві жіночий Андріївський Янчин монастир), повідомляла, що апостол Андрій Первозванний, прямуючи з Херсонесу до Риму через землі майбутньої Русі, поставив на київських горах хрест і зробив пророцтво про виникнення тут великого міста з багатьма церквами. За Густинським літописом, у Верхньому Києві 1215 збудовано Хрестовоздвиженську церкву. Відомо про кілька дерев’яних храмів, які з часом руйнувалися і переносились з місця на місце. Один з них, на місці сучасного, згорів 1676 під час нападу кримських татар. Прочитать остальную часть записи »

Пуща-Водиця

Пуща-Водиця

Дачно-курортне селище та історична місцевість, що входить до складу Оболонського р-ну і межує з с. Горенка. Назва походить від сполучення слів „пуща" та назви р. Водиця (Котурка), що протікала в тій місцевості. В давньоруські й пізніші часи — місце князівських полювань. В XVI — середині XVIII ст. перебувала в користуванні київських міщан, 1724 тут створено лісове господарство. З 90-х pp. XVIII ст. згадується як хутір. Наприкінці XIX ст. у П.-В. розгорнулося дачне будівництво і селище набуло регулярного планування з 7 повздовжними (тепер 6) та 17 поперечними (тепер 14) вулицями. В 1904 тут виникли перші санаторії. За радянських часів у П.-В. споруджено численні санаторії, будинки відпочинку та піонерські табори, які функціонують і нині. Прочитать остальную часть записи »