Київ - столиця незалежної України
  • 03.05.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Переговории між Москвою та Константинополем

Переговории  між Москвою та Константинополем

Паралельно велися складні переговории між Москвою та Константинополем щодо статусу Києвської митрополії. В 1686 її офіційно перепідпорядковано патріарху Московському, в царській грамоті підтверджувалися її традиційні "права і вольпоєтї". В 1687 Константинопільський патріарх Діопіеій спеціальною грамотою узаконив перехід Київської митрополії під юрисдикцію патріарха Московського.

При покровительстві Церкви, попри всі трагічні обставини доби Хмельниччини та Руїни, впродовж другої половини XVII ст. у Києві продовжувався розвиток освіти і культури. Він функціонував як потужний друкарський центр. У цілому продовжувалися і розпиналися традиції, іа кладем і за доби П. Могили. Під редакцією І. Прочитать остальную часть записи »

Шевченка Тараса бульвар

Шевченка  Тараса бульвар

Одна з центральних магістралей Києва. Простягається від Бесарабської площі до Перемоги площі. Прокладена у 30-х pp. XIX ст. відповідно до генерального плану міста в зв’язку з будівництвом Головного корпусу Київського університету та забудовою прилеглих до нього кварталів. Магістраль було закладено у вигляді бульвару, тому вона спочатку отримала назву Бульварної вул. Потім мала назви Шосейного бульвару, оскільки її прямим продовженням було Києво-Брестське шосе, Університетського бульвару, бо проходила повз університет св. Володимира, з 1869 — Бібікова бульвару, за прізвищем київського генерал-губернатора в 1837-52 Д.Г, Бібікова. Першими насадженнями бульвару (з 1842) були липи і каштани, замінені згодом, нібито за вказівкою Миколи І, який часто приїздив до Києва, на пірамідальні тополі. Прочитать остальную часть записи »

Представники коаліції

Представники  коаліції

Справу вирішили саме ці години, оскільки представники коаліції до того заявляли, що в разі падіння Києва вони не погодяться па підписання угоди.

18 лютого о 12 годині дня німецькі та австро-угорські війська за домовленістю з Центральною Радою розпочали наступ по всій лінії Східного фронту. Більшовики навіть не намагалися чинити опір і, уникаючи боїв, почали спішно відходити на схід. І березня, коли більшовицький уряд залишав Київ, передові українські загони зайняли Свягошин. Наступного дня вранці вони під командуванням К. Прісовського та С. Петлюри беї бою ввійшли в Київ. З березня до Києва вступили німецькі частини.

З появою німців у місті припинилися пограбування й насильства. Почали працювати театри, сінема, ресторани, крамниці та магазини. Прочитать остальную часть записи »

Розгін державної думи

Розгін  державної думи

Розгін державної думи 3 червня 1907 викликав глибоке обурення громадськості. В Кисні на знак протесту 4 червня відбулися окремі страйки. Більшого розголосу набуло повстання солдатів 21-го саперного батальйону і С’елешїнського піхотного полку, підбурених есерівськими активістами. Воно почалося в ніч на 5 червня у Сирецькпх таборах, на околиці міста. Проте виступ було придушено на самому початку, заарештовано 258 військовослужбовців нижніх чинів, з яких 101 віддано до суду. Всі вони зазнали жорстокого покарання, причому шістьох розстріляли.

Почалася так звана «столипінська реакція». Діяльність політичних партій завмирала. Проте 1908 відбулося об’єднання майже всіх українських національно-культурних груп та нерадикальних партій на засадах автономізму, конституціоналізму та парламентаризму. Прочитать остальную часть записи »

Літературно-меморіальний музей М.О. Булгакова

Літературно-меморіальний  музей М.О. Булгакова

(Андрієвський узвіз, 13) — будинок-музей відомого письменника М.О. Булгакова. Заснований в лютому 1989 як відділ Музею історії міста Києва. Міститься в будинку на Андріївському узвозі, де мешкала (1906-19) сім’я майбутнього письменника і де минули його юнацькі роки; тут він 1918-19 практикував як лікар. Перший, хто відкрив, що саме цей будинок описано М.О. Булгаковим у романі"Белая гвардия", був В.П. Некрасов. Відтоді шанувальники письменника почали збирати матеріали для майбутнього музею. В 1982 на будинку встановлено меморіальну дошку. Протягом двох десятиліть київський інженер А. Кончаковський збирав колекцію М.П. Булгакова, що стала основою музею. В 1991 до 100-річчя від дня народження письменника, який відзначався за календарем ЮНЕСКО, відреставровано меморіальний будинок. Прочитать остальную часть записи »