Автор: admin

Гетьманства музей

Визначні пам'ятки Києва
Спеціалізований музейний заклад, експозиція якого присвячена історії української козацької державності XVII-XVIII ст. та українських визвольних змагань 1917-21. Створений 1993, розміщений у старовинному будинку кінця XVII - початку XVIII ст., відомому як "будинок гетьмана Мазепи" (вул. Спаська, 16-6). Цікава історія будинку. З 1717 ним володіла київська козацько-міщанська родина Сичевських, представники якої в середині XVIII ст. обіймали високі посади в міському магістраті. З останньої чверті XVIII ст. будинок перейшов у власність київських купецьких родин. Так, з 1787 садибою володів купець Кузьма Усович, з 1809 - Олексій Хотяновський, з 1810 - родина Покровських, У 1811 споруда значно постраждала від пожежі, після чого її було перебудовано під керівництвом архітектора

Національний банк України

Визначні пам'ятки Києва
Головна фінансова установа держави. Розміщується в одному з найкрасивіших будинків Києва по Інститутській вулиці, 9а. З кінця XVIII ст. у Києві діяв громадський банк. У ЗО-40-х pp. XIX ст. значну роль на контрактових ярмарках міста відігравали єврейські фінансисти, головним чином, бердичівські банкіри. Щоб підірвати вплив польського шляхетства і єврейського купецтва та надати перевагу російським підприємцям, 1836 за наказом Миколи І "Бердичівську фінансову контору", яка діяла від Варшавського банку, закрито, що негативно вплинуло на ділове життя Києва. Натомість 1839 в місті відкрито контору Петербурзького комерційного банку, вкладниками в якому були здебільшого купці, але кредити отримували передусім поміщики. (більше…)

Частини Червоної армії

Перед загрозою оточення німецькі війська 5-6 листопада терміново виходили з міста, розстрілюючи ув'язнених та підпалюючи квартали навколо Софіївської та Львівської площ, по вул. Володи мирській, Великій Житомирській, Костьольній, колишній Інститут шляхетних дівчат, Публічну бібліотеку тощо. Підірвано було залізничні станції та колії, рештки заводів і комунального господарства міста. 6 листопада в Київ увійшли основні частини Червоної армії. Місто було зруйновано і знелюднено. Центр являв самі обгорілі руїни, серед яких де-не-де можна було побачити окремих виснажених, деморалізованих людей. Всього в місті на цей час було близько 100 тис. мешканців, тобто приблизно десята частина його передвоєнного населення. 7 листопада на Софійській площі відбувся військовий парад на честь 26-ї р

Запровадження єдиної системи освіти

Київ у першій половині XIX ст.
Запровадження єдиної для всієї Російської імперії системи освіти вимагало докорінної реорганізації навчальних закладів Києва. Традиційно початкову освіту в місті отримували в школах, що існували при церквах і монастирях. На початку XIX ст. таких шкіл було 13. Поряд з ними 1809 на Подолі та Печерську відкрито два жіночі і два чоловічі приходські училища. Пізніше до них додалися подібні училища на Куренівці (1840) та в Либідській частині (1851). Перше київське повітове1 училище відкрито 1806 на Подолі. У 1809 на його базі організовано першу міську чоловічу гімназію, яку 1811 окремим царським указом віднесено до вищих навчальних закладів, її приміщення сильно постраждало від пожежі і наступного року вона відновила свою роботу на Печерську, в приміщенні Кловського палацу. її директор

Боротьба за Київ

Короткий нарис історії Києва
Боротьба за Київ велася і продовж наступних років, аж до монгольської навали, оскільки він, принаймні номінально, вважався столицею Русі і залишався найбільш багатолюдним, багатим і культурним центром Східної Європи. Складається враження, що князі мало втручалися в повсякденне життя киян, за яким стежили представники міського самоврядування. Остайні, мабуть, збиралися на спої наради в ротонді, збудованій наприкінці XII ст. в давньому центрі на Старокиївській горі, навпроти Десятинної церкви (пул. Володимирська, 3) (див. Ротонда XII-XIII ст.). Стара версія про занепад Києва в передмонгольські час спростовується археологічними дослідженнями, проведеними в останні десятиліття. Тривало світське та храмове будівництво. (більше…)