Автор: admin

Важлива транспортна магістраль Подолу. Проходить від Контрактової площі до Заводської вул. (далі її трасу в бік Куренівки продовжує Новокостянтинівська вул.) Прокладалася в 10-х pp. XIX ст., під час відбудови Подолу після пожежі 1811. Спочатку мала назву Кирилівська (сучасна назва з 1869, у 1926-58 вулиця носила ім'я єврейського письменника Шолом-Алейхема). Назва К.в. пов'язана з тим, що вона проходила неподалік від погосту церкви св. Костянтина та Єлени (див. Фрунзе вулиця). На початку вулиці збереглося кілька старовинних подільських будівель. Розташування кам'яного двоповерхового будинку № 6/8 вказує на його існування до пожежі 1811. За однією з версій, його зведено на межі XVII-XVIII ст., пізніше він зазнавав неодноразових перебудов. (більше…)

Історична місцевість на південній околиці Києва і колишнє село. Нині входить до складу Голосіївського району міста. В П., південніше валів Хотівського і Ходосівського городищ (див. Хотів), виявлено велике відкрите поселення, з яким був пов'язаний могильник, що складався з трупоспалень. Тут, як і практично на всій території історичної частини Києва та його південних окраїн, речі лісостепового скіфського типу зустрічаються поряд з матеріалами так званого підгірцівського типу, характерними для широкого ареалу пам'ятників милоградської культури IX-І ст. до н.е.

(Вул. Січневого повстання, 21). Створений у складі Києво-Печерського монастиря для утримання хворих і немічних ченців та прочан. За Афанасієм Кальнофойським, монастир для немічних засновано на початку XII ст. князем Святославом Давидовичем, який постригся у ченці Пе-черського монастиря і став відомий під іменем Миколи Святоші. Проте прямого підтвердження цьому немає ні в "Києво-Печерському патерику", ні в ін. давньоруських джерелах. Відомо тільки, що Святоша виконував обов'язки воротаря біля Святої брами Печерського монастиря і що з ним постригся його власний лікар. Деякі дослідники припускають, що монастир існував уже в XV ст. під назвою Микільського. Перші достовірні відомості про монастир містяться в книзі А. (більше…)

Відкритий в 1973 на честь військового діяча, генерал-полковника, Героя Рад. Союзу М.П. Кирпоноса, який загинув у бою у вересні 1941. Пам'ятник з бронзи та граніту встановлено на вулиці, що носить його ім'я. Скульптор Г.Н. Кальченко, архітектор Д.Ф. Ігнащенко.