Громадсько-політичне життя Києва

Серед них було 9 парових млинів, 4 тютюнові фабрики, 4 фабрики, що випускали цукерки, рафінадний завод, горілчані та пивоварені заводи. В місті та навколо нього працював 41 цегельний завод. У Києві налічувалося 19 чавуноливарних, металургійних і машинобудівних підприємств, 7 шкіряних, 4 миловарених, 1 сірникова фабрики, 1 цементний та 2 кахляних заводи. Обіг торговельних операцій на Київській біржі сягав 90 мільйонів крб. Через київський ринок українська цукрова промисловість забезпечувалася машинами та іншим устаткуванням. Значну роль в економічному житті міста відігравали операції з постачання всім необхідним державних установ (військових, адміністративних, залізничних тощо). Зручне розташування міста на перехресті Дніпра як великої транспортної артерії з розвинутим пароплавств

Розгін державної думи 3 червня 1907 викликав глибоке обурення громадськості. В Кисні на знак протесту 4 червня відбулися окремі страйки. Більшого розголосу набуло повстання солдатів 21-го саперного батальйону і С'елешїнського піхотного полку, підбурених есерівськими активістами. Воно почалося в ніч на 5 червня у Сирецькпх таборах, на околиці міста. Проте виступ було придушено на самому початку, заарештовано 258 військовослужбовців нижніх чинів, з яких 101 віддано до суду. Всі вони зазнали жорстокого покарання, причому шістьох розстріляли. Почалася так звана "столипінська реакція". Діяльність політичних партій завмирала. Проте 1908 відбулося об'єднання майже всіх українських національно-культурних груп та нерадикальних партій на засадах автономізму, конституціоналізму та парламентаризму.

Для захисту звинуваченого було створено спеціальний громадський комітет, найактивнішу роль в якому відігравав В. Короленко. На процесі висунуті проти М.М. Бейліса звинувачення були повністю спростовані і присяжні, в більшості своїй пересічні кияни, в жовтні 1913 визнали його невинним. Цей процес сприяв консолідації громадської думки та засвідчив крах намагань чорносотенців поширити антисемітські настрої в широких верствах київського суспільства. Між тим всебічне піднесення міста до початку війни невпинно тривало. Визначне місце Києва в економічному та культурному житті імперії засвідчило проведення в ньому з 29 травня по 15 жовтня 1913 Всеросійської сільськогосподарської, промислової та художньої виставки. (більше…)

Радикалізм промовців зростав. Пролунали перші постріли з боку будинку Думи в бік кінної частини. У відповідь військові зробили кілька залпів по натовпу і рушили вперед. Люди почали тікати. Від куль 12 чоловік загинуло і близько 120 дістали поранення. Невдовзі на околицях міста почався єврейський погром, який тривав кілька днів. Між тим страйки продовжувалися. На великому мітингу 21 жовтня в приміщенні Політехнічного інституту робітник Ф. Алексеев розповів про діяльність Ради у Петербурзі і закликав до створення у Києві аналогічної структури. 80 жовтня делегати від дев'яти найбільших підприємств міста зібралися в Політехнічному інституті на установчі збори Київської ради, головою якої обрано Ф. (більше…)