Автор: admin

Лук'янівський державний історико-меморіальний заповідник (вул. Дорогожицька). Засновано (1878) за ухвалою міської думи на північній околиці міста, за Лук'янів-кою. Міститься між сучасними Доротожицькою та Дегтярьовською вул. У 10-х pp. XX ст. кількість могил сягала ЗО тисяч на площі 17 га. Нині має 45 дільниць. Кладовище використовувалося переважно як православне, хоч траплялися випадки поховання представників інших конфесій. У 1911 тут освячено Катерининську церкву, перероблену з більш ранньої дерев'яної каплиці (не збереглася). За часів визвольних змагань і громадянської війни тут влаштовано братські поховання невідомих киян, убитих червоними вояками М. Муравйова (1918) та знищених у катівнях ЧК (1919); у безіменній могилі по-кладено страченого біля Лук'япіпсі.кої тюрми терори

Гора, розташована в Подільському районі поруч із Старокиївською горою, відокремлена від останньої вузьким яром, де закінчується вул. Воздвиженська. Являє собою високий (80 м), зі стрімкими схилами природний останець правого берега Дніпра, що утворився внаслідок розмивів у четвертинному періоді. Сучасна площа гори бл. 10 га. З півночі до неї підходить дніпровська заплава [Поділ), на заході від Щекавиці її відділяє річище Глибочиці (нині вул. Верхній та Нижній Вал), з півдня знаходиться урочище Гончар; та Кожум'яки. Повз 3. г. проходить найдавніша київська вулиця Боричів узвіз (нині Андріївський узвіз), який з'єднував Верхнє місто з Подолом, згадується літописом під 945. Назва походить від замку, що знаходився тут у XIV-XVII ст. Інші - від останнього польського воєводи Києва А. (

Колишнє село на південній околиці Києва, що ввійшло до складу міста, нині в його Голосіївському районі. Відоме поселенням та могильником трипільської культури доби енеоліту (IV тис. до н.е.). Чапаївське поселення, що займало площу близько 1 га, розташовувалося на краю лесової тераси з крутими схилами, які піднімалися над заплавою р. Віта на 80 м. Тут розкопано 11 заглиблених жител, розташованих навколо центральної площадки. Житла - переважно овальної форми, 9 - площею 14-28 м2. Розміри одного досягали 44 м , іншого - 80 ма. Імовірно, вони належали старшим у роді. На поселенні знайдено також господарські ями діаметром 1-2 м, подекуди до 3 м, з речей - різноманітний орнаментований посуд (горщики, миски, амфори, глечики), а також виготовлені з каменю, кістки і рогів знаряддя прац

(Вул. Володимирська, 50) - провідний музичний театр України. Створений 1926 на базі російської опери як Київський театр опери та балету. Проте його історію слід лічити з 1805, коли підняв завісу перший Київський міський театр, у якому поряд з драматичними йшли також оперні та балетні вистави. Безпосереднім поштовхом до заснування в Києві постійної музичної трупи став успіх двох сезонів італійської опери (1866-67). Влітку 1867 у Міському театрі сформували першу постійну російську оперну трупу, яку очолив антрепренер Ф. Бергер. Дебютом стала постановка опери О. Верстовського "Аскольдова могила". Потім кияни познайомились з операми "Русалка" О. Даргомижського, "Життя за царя" М. (більше…)