Автор: admin

Сер32012 by adminNo Comments

Секулярізація монастирських земель

Київ Мазепинських часів та його інтеграція до складу Російської імперії

70-80-ті роки позначено в житії міста відвідинами високих іноземних гостей та августіших осіб з правлячої династії. У 1775, на шляху до Москви, у Києві перебував турецький посол з пишним почтом. Прямуючи до Петербурга, в травні 1780 до Києва прибув австрійський імператор Йосип II. наступного року Київ відвідав майбутній імператор Павло І з дружиною. А з кінця січня до кінця квітня 1787 в місті перебувала Катерина II, під час візиту якої затверджено загальний план реорганізації міста. Закладені в ньому ідеї значною мірою були реалізовані впродовж наступних десятиліть. В 1786 Катерина II провела секулярізацію монастирських земель та закрила частину монастирів. Це безпосередньо торкнулося і Києва. (більше…)

Сер32012 by adminNo Comments

Грушевського вулиця

Визначні пам'ятки Києва

Одна з центральних і найкрасивіших вулиць міста, простягається від Європейської площі до Арсенальної площі, є головною планувальною магістраллю історичного району Липки. Ця траса як північна частина дороги від Старого міста до Києво-Печерської лаври під назвою Іванівський шлях функціонувала з давньоруських часів. Сполучення нею значно активізувалося під час спорудження за наказом Петра І Старої фортеці па початку XVIII ст. Забудова вулиці почалася зведенням тут в середині XVIII ст. Марийського палацу за проектом архітектора В.В. Растреллі на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни, яка відвідала Київ у 1744 (№ 5). Тоді ж північніше, поруч з палацом, за проектом Растреллі закладено і Царський сад, від якого походить сучасний Міський сад. (більше…)

Сер32012 by adminNo Comments

Миколи Притиска церква

Визначні пам'ятки Києва

(Вул. Хорєва, 5а). За давнім переказом, назва походить від ікони св. Миколая Чудотворця, яка "притиснула" злодія, коли він намагався пограбувати церкву. Реставраційні роботи 1987 виявили, що будівля сучасного храму стоїть на давньоруських фундаментах другої половини XII - початку XIII ст. Вперше дерев'яна церква на цьому місці згадується 1611. У 1631 коштом київського міщанина І Іетра Залізного Гроша споруджено мурований храм, який є найдавнішим з існуючих на Подолі. На плані І. Ушакова 1695 церква зображена з одним верхом. Протягом часу стіни споруди неодноразово перебудовувалися. Нинішній мурований об'єм у стилі українського бароко збудовано на межі XVII-XVIII ст. Він мав типову хрещату дев'ятикамерну будову української дерев'яної церкви і завершувався п'ятьма банями

Сер32012 by adminNo Comments

"Воз’єднання" України з Росією

Київ середини 40-х - початку 80-х pp. XX ст.

За будинком Філармонії нависла металева арка монументу на честь "воз'єднання" України з Росією. Цей рік у певному розумінні можна вважати підсумковим в розвитку міста радянської доби, оскільки після нього аж до часів Незалежності майже нічого вартого уваги споруджено не було. У 80-х pp. XX ст. Київ виступав як потужний науково-інтелектуальний центр - центр освіти і культури. Тут містилися 44 науково-дослідних академічних установи, 18 вищих навчальних закладів, в яких навчалося близько 146 тис. студентів, 302 загальноосвітні школи, 40 середніх спеціальних закладів і 38 професійно-технічних училищ, налічувалося 1332 бібліотеки з книжковим фондом понад 66 млн. одиниць, які постійно збагачувалися новими надходженнями, зокрема продукцією 16 київських видавництв. (більше&hell

Сер22012 by adminNo Comments

Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.П. Довженка

Визначні пам'ятки Києва

(Проспект Перемоги, 44). Почала свою історію з березня 1928, коли на екрани вийшов її перший фільм "Ванька і Месник" режисера А.Ф. Лундіна. План будівництва її виробничо-технічної бази - Київської кінофабрики затверджено 1925. Будівництво розпочалося навесні 1927 за проектом архітектора-художника В.М. Рикова. В березні наступного року вже вийшов перший фільм, який знімали вночі, оскільки вдень йшло інтенсивне будівництво. За час існування кіностудії тут знято понад 1000 художніх фільмів. Значну? їх кількість відзначено нагородами престижних міжнародних кінофорумів (Венеція, Канни, Монте-Карло, Торенте, Мангейм та ін.), а також на всесоюзних, республіканських і зональних кінофестивалях. (більше…)