Автор: admin

Одна з найдовших магістралей Києва, що простягається від Перемоги площі до Великої окружної дороги на 17, 5 км і проходить через або поблизу історичних місцевостей - Шулявка, Грушки, Дегтярі, Галагани, Рубежівка, Волейків, Нивки, Святошин, Біличі, Як вулиця склалася в другій половині XIX ст., продовжувала формуватися впродовж всього XX ст. по трасі Києво-Брестського (Брест- Литовського) шосе, яке деякий час на початку XX ст. (після відкриття Київського політехнічного інституту) носила назву вул. Політехнічної, а за радянських часів - Брест-Литовського проспекту, який 1985 отримав сучасну назву. У першій половині XIX ст. тут проходило Житомирське шосе, яке мало велике стратегічне значення, оскільки було основною трасою Середнього Придніпров'я до Центральної Сиропи. (більше…

Історичні урочища, що знаходяться між відрогами київського плато та Замковою горою. Між собою розділяються горою Дитинка, нижче об'єднуються в єдину долину, якою протікала річка Киянка. За переказами, тут проживав легендарний Микита Кожум'яка. В літературі традиційно розповідається про наявність тут у давньоруський час ремісничих кварталів гончарів, кожум'яків та дігтярів. Проте археологічні дослідження урочищ 1987-89 та 1992-93 під керівництвом Г.Ю. Івакіна виявили відсутність культурних шарів X-ХШ ст. практично на всій території урочищ. Житлова забудова фіксується лише на невеликій їх ділянці, яка містилася в західній, відносно широкій частині долини поблизу Замкової гори (вул. Воздвиженська, 25). (більше…)

Найдавніший з впорядкованих парків Києва, займає територію вздовж Грушевського вулиці з північно-західного боку Марийського палацу. Влаштований в середині XVIII ст. при палаці як регулярний Царський сад французького типу за проектом садівників Д. Фока і Л. Гофмейстера. Тут були оранжереї, теплиці, виноградники, великі масиви троянд і бузку. Первісно Царський сад простягався до Володимирського узвозу, в 1910-12 обмежений Петрівською алеєю. Наприкінці XVIII ст. сад зробили доступним для публічних гулянь. В другій третині XIX ст. М.с. користувалося Товариство штучних мінеральних вод, яке тимчасово займало Царський (Марийський) палац. З 60-х pp. XIX ст. північно-західну периферію саду відокремили для комерційного розважального закладу під назвою "Шато-де-Фльор" ("замок

Історична місцевість у західній частині Києва, у верхів'ях р. Либідь. Простягається між залізницею Київ - Фастів і кварталами північніше Перемоги проспекту (до Лук'янівки), від Повітряно-флотського проспекту до історичних місцевостей Грушки і Караваєві Дачі, обмежуючись на заході приблизно трасою вул. Індустріальної. Під назвою Шелвове (Шелвово сельце, Шелвів сорок біля Надиноі'о озера) відома з XII ст. Через неї проходив шлях від брами Копирева кінця па Білго-род, який далі вів до Волині, Галичини і країн Центральної Європи. Під час князівських міжусобиць в боротьбі за Київ у середині XII ст. тут неодноразово розгорталися криваві події. Так, у серпні 1146 відбулася вирішальна битва між військами Ізяслава Мстиславича, сина великого князя Київського Мстислава Володимировича і онук

Історична місцевість в центрі Києва у Печерському районі, між Хрещатиком і Грушевського вулицею та Кловом. Обжита принаймні з межі ер, про що свідчать знахідки зарубинецької кераміки та римських монет перших століть н.е. Назва виникла в середині XVIII ст, після того, як у 1755-60 тут збудовано Кловський палац і навколо нього розбито декоративний парк, в якому переважали липові дерева. З цього часу цей район дістав назву Липки і став осередком перебування вищої адміністрації міста. Раніше, в 1750-55 в стилі бароко за наказом імператриці Єлізавети Петрівни тут, поблизу від схилів Дніпра, збудовано царський палац, відомий як Марийський. У XVTI-XVTII ст. Л. належали Києво-Печерській лаврі, а з 1787 перебували в казенному володінні. (більше…)