Автор: admin

Сер102017 by adminNo Comments

Марксистська література

Найзначнішою з підпільних марксистських організацій міста в першій половині 90-х pp. XIX ст. була утворена 1891 "Российская группа социал-демократов", активні учасники її - Я. Ляховський, Б. Ейдельман, І. Чорба, С. Мержинський та ін. Вони спочатку поширювали марксистську літературу серед студентів і гімназистів, але незабаром налагодили зв'язки з робітниками деяких підприємств міста. В тому ж 1891 до Києва приїхав професійний революціонер ІО. Мельников, який, увійшовши до названої соціал-демократичної групи, організував навколо неї мережу марксистських робітничих гуртків. У 1894 у Києві розгорнувся робітничий страйковий рух: страйкували працівники Головних залізничних майстерень та шевських підприємств. (більше…)

Сер102017 by adminNo Comments

Напружені відносини з Наполеоном

Київ у першій половині XIX ст.

Напружені відносини з Наполеоном та чергова російсько-турецька війна 1806-12 підвищували стратегічне значення Києва і спонукали М.І. Кутузова до нарощування потужності наявних оборонних споруд та створення пов'язаних з ними нових систем укріплень. У 1810 відомим російським фортифікатором генералом К. Опперманом розроблено проект створення в Києві великого табору для запасних армій, посилення Старокиївської і Печерської фортець та спорудження нових земляних укріплень, В 1810-12 зведено потужне Звіринецьке укріплення на горі між Наводницьким яром та Видубичами. Подією в історії забудови та розвитку територіально-планувальної структури міста стала велика пожежа 1811, внаслідок якої згорів майже весь Поділ. (більше…)

Сер92017 by adminNo Comments

Російсько-Японська війна

Громадсько-політичне життя Києва

Ситуація почала знову загострюватися в перші місяці 1904, з початком Російсько-Японської війни. 9 січня 1905 в Петербурзі відбувся масовий розстріл мирної робітничої демонстрації. Країна була обурена цим злочином. На знак протесту проти подій "кривавої неділі" 12 січня 1905 у Києві застрайкували робітники Південноросійського машинобудівного заводу. Слідом за ними припинили роботу працівники інших машинобудівних та чавуноливарних заводів (Гретера і Криванека, Унгерна і Неєдли, Млошевського), кондитерської фабрики Кірхгейма та багатьох інших підприємств. Страйки на провідних підприємствах міста відбувалися і в наступні місяці. Паралельно активізувалися студенти вищих навчальних закладів, які влаштовували мітинги і маніфестації з політичними вимогами. (більше…)

Сер92017 by adminNo Comments

Інститутська вулиця

Київ - столиця незалежної України

Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з'єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом. Вздовж нього було розкидано хутори. На початку XIX ст. Липки стають аристократичним районом міста, тут починають зводитися багаті садиби і шлях набуває вигляду вулиці. У 20-30-х pp. XIX ст. вулиця мала назву Бегічевської на ім'я генерала М.Є. Бегічева, чия садиба на ній з триповерховим будинком була помітною. В цьому будинку впродовж кількох років після свого відкриття 1834 розміщувався університет св. Володимира і працювали відомі вчені, зокрема його перший ректор М.О. (більше…)

Сер92017 by adminNo Comments

Національний художній музей України

Часи Хмельниччини та Руїни

(Вул. М.С. Грушевського, 6). Перший у Києві міський музей, збудований з ініціативи та за кошти інтелігенції, вчених і меценатів міста. Так, Б. Ханенко, крім грошового внеску, передав музею велику частину своєї мистецької збірки, значною була і пожертва імператора Миколи II (100 тис. крб.). Збудований київським зодчим В.В. Городецьким за проектом московського архітектора П.С. Бойцова, оздобив будівлю італійський скульптор Е. Саля. Офіційне відкриття та освячення музею відбулося в грудні 1904. Тоді ж він дістав назву Художньо-промислового та наукового музею ім. государя імператора Миколи II. Але датою заснування музею вважається серпень 1899, коли в п'яти залах експонувалася виставка з нагоди відкриття в Києві XI Всеросійського археологічного з'їзду. (більше…)