Автор: admin

Люблінська унія 1569

Литовсько-польські часи
Відповідно до норм магдебурзького права, міськими справами в Києві відав магістрат, який складався з радників ("радців") на чолі з війтом, що їх обирала міська громада. Провідну роль в ній відігравали знатні купецькі, "патріціанські" сім'ї. Для розгляду судових справ обиралися так звані лавники (судійська колегія). При необхідності кияни обирали також окремих посланців, ("сеньйорів"), які репрезентували місто перед великим князем чи королем. Люблінська унія 1569, за якою Польща та Велике князівство. Литовське перетворювалися в єдину федеративну державу - Річ Посполиту, а українські землі, що раніше були під владою Вільно, передавалися під юрисдикцію Варшави, в становищі Києва принципово нічого не змінила. (більше…)

Вступ

Литовсько-польські часи
Новий золотоординський хан Тимур-Кутлут підступив до Києва, і місто змушено було відкупитися великою на той час сумою - 300 карбованцями. Однак татарську загрозу цим усунуто не було. На початку XV ст. Золота орда тимчасово відродилася під проводом Єдигея, який 1416 здійснив напад на місто, пограбував навколишні монастирі і Поділ, але замком оволодіти не зміг. Після Івана Борисовича Вітовт у Києві поставив та зняв кілька намісників і князів, зокрема сина Володимира Ольгердовича - Олелька (Олександра). В 1422 останнього було усунуто і місто знаходилося під безпосередньою владою великого князя. Мабуть, в ці роки Київ отримав магдебурзьке право внутрішнього самоврядування, наявність якого передбачало цехову за західно-європейським зразком організацію ремесла. (більше…)

Економічний та культурний розвиток Києва

Київ у першій половині XIX ст.
Економічний та культурний розвиток Києва, перетворення його на військово-адміністративний та комерційний центр Південно-Західного краю сприяли пожвавленню в ньому в першій чверті XIX ст. суспільно-політичного життя. Воно проходило у формах, типових для того часу, і було пов'язано з діяльністю масонських лож і таємних дворянських антиурядових товариств, що складалися у більшості з офіцерів. Масонську організацю в Києві під назвою "Ложа об'єднаних слов'ян" засновано 1818. Характерним був вибір її назви, він відбивав прагнення освічених українців, поляків і росіян досягти порозуміння і виробити спільні ідейно-політичні засади. Концептуальним підґрунтям такого прагнення було слов'янофільство, сформоване як ідейна течія в Чехії на межі XVIII- XIX ст. (більше…)

Київський літературно-меморіальний будинок-музей Т.Г. Шевченка

Визначні пам'ятки Києва
(Пров. Т. Шевченка, 8-а). Є філією Національного музею Тараса Шевченка. Відкритий 10.11.1928 у будинку чиновника 1.1. Житниць-кого, в якому,в 1846 - на початку 1847 Т.Г. Шевченко жив і працював разом із своїм другом, художником MM. Сажиним. Будинок одноповерховий дерев'яний, збудований 1835, У 1927 його відреставровано за проектом В.Г. Кричевського та влаштовано Музей Шевченка. У мансарді - дві кімнати, де знаходилась майстерня художників. В музеї розгорнуто експозицію - "Три приїзди Т. Шевченка на Україну". Тут зберігаються особисті речі поета, його одяг, гравюри, книжки з автографами, унікальні видання його творів, фотографії, малюнки та документи про нього, ілюстрації до біографії нори; тощо. (більше…)

Щекавиця

Визначні пам'ятки Києва
Гора, названа на честь Щека, брата легендарного засновника міста Кия. В пізньосередньовічний період іноді називалася Скавікою. Височить над Подолом, від Замкової гори відділена Глибочицьким яром. Щ. згадується в давньоруських літописах і хроніках XVII-XVIII ст. Вперше під 912 як місце поховання князя Олега. Проте розміщення тут Олегової могили є гіпотетичним. Археологічними дослідженнями виявлено культурний шар потужністю до 1 м. Загальна площа бл. ЗО га. Знайдено антропоморфну фібулу VII-VIII ст., житла IX-XIII ст., матеріали цього ж часу. Туг знаходилась кам'яна церква, яка згадується літописом у другій половині XII ст., коли її попа Василія призначено архімандритом Києво-Печерського монастиря. (більше…)