Автор: admin

Одна з головних площ Печерська. Розташована між вулицями М. Грушевського, Московською, Січневого повстання та Інженерним провулком. Сформувалася в другій половині XIX ст. в північній частині Фортеці Печорської (нової), перед спорудженою у 1846-50 Микільською брамою. На неї виходять корпус і мур завод) Арсенал, посічені кулями під час боїв кінця 1917 - початку 1918, метро "Арсенальна" та будинок колишніх Микільських казарм. В 1914 тут встановлено пам'ятник ворогам І. Мазепи - полковнику І. Іскрі та генеральному судді В. Кочубею, що написали на гетьмана наклеп, якому Петро І не повірив і віддав їх Мазепі для розправи. Під час Громадянської війни пам'ятник було знищено, а на його п'єдесталі 1923 встановлено гармату, яка була на озброєнні про більшовицьки налаштованих робі

(Вул. Притисько-Микільська, 7). В 1728 аптечний майстер Й. Гейтер одержав від міської влади "привілей" на відкриття власним коштом "партикулярної" аптеки на одній з вулиці. Подолу в одноповерховому будинку. Це була перша приватна аптека в Києві. Починаючи з 1751, протягом багатьох десятиліть и діяльність була тісно пов'язана з ім'ям Г.Ф. Бунге та його нащадками. В 1980 вчені, що шукали архівні матеріали з історії Подолу, натрапили на документи про Подільську вільну аптеку. Відтоді сім років тривав процес її реконструкції, відновлення, формування фондів, створення експозиції. В грудні 1988 у відновленій садибі першої вільної аптеки Києва відкрито музей. Садиба та господарський комплекс в аптеці-музеї такі, якими були у XVIИ ст. (більше…)

Перша з мурованих монастирських трапезних, відомих на Русі (вул. Січневого повстання, 21). Споруджена в 1108 коштом мінського князя Гліба Всеславича, якого було ув'язнено в Києві. Як свідчить літописна стаття 1110, її верх був увінчаний хрестом, отже, всередині була й церква. Майстри, що її зводили, очевидно, згодом брали участь у спорудженні Михайлівської Золотоверхої церкви, закладеної саме у рік завершення трапезної. Вона витримала два значних землетруси (1196 та 1230), але після монгольської навали була занедбана і являла собою руїну. З нотаток Мартіна Груневега можна зрозуміти, що в 1584 її стіни ще стояли. Про це ж свідчать і знайдені тут монети XIV-XV ст. Фундаменти трапезної відкрито 1984 В.О. (більше…)

(Вул. П. Саксаганського, 97). Створений 1987. Об'єднує чотири меморіальні музеї із заповідною територією, що має статус охоронної зони. Природними межами музею є меморіальні будинки забудови кінця XIX - початку XX ст., де проживали з родинами Леся Українка, М.В. Лисенко, П.М. Саксаганський, М.П. Старицький, які яскраво репрезентували українську поезію, драматургію, музику, театральне мистецтво. В колекції музею, що налічує понад 40 тис. експонатів, представлено оригінальні меморіальні речі й архівні матеріали, живописні і книжкові твори другої половини XIX - початку XX ст. Серед них привертають увагу народні музичні інструменти з колекції Лисенка, прижиттєві портрети названих вище діячів та членів їх родин роботи відомих майстрів українського малярства, унікальні документи, що ро