Автор: admin

Історична місцевість у лівобережній частині Києва на берегах практично зниклої річки Дарниця, що впадала в озеро Нижній Тельбін поблизу Дніпра. Назва, імовірно, походить від того, що ці землі комусь були подаровані. Також висловлювалося припущення, що тут в давньоруські часи київські князі приймали дари від кочовиків Степового лівобережжя. Археологічні матеріали свідчать, що ця місцевість була заселена з неонеолітичних часів, принаймні з IV тис. до н.е. Вперше в джерелах Д. згадується в 1509 в зв'язку з судовою тяжбою за право володіти нею між Микільським та Печерським монастирями. В 60-х pp. XVIII ст. у документах фігурує Дарницький хутір З млином на р. Дарниця. В XIX - на початку XX ст. (більше…)

Головна вертикальна домінанта центру Подолу (Контрактова пл., 2-6). В 1738 київські греки отримали дозвіл на заснування церкви зі школою, де служба велася б грецькою мовою. Громада придбала у купця Астаматіоса Стіматі одну з його садиб, розташовану на ринковому майдані, і переробила житлову будівлю на каплицю. Вони своїм коштом утримували синайських священиків, які приїхали до Києва для відправлення служб у новоствореній церкві, та інший церковний притч, У 1739-41 на місці каплиці збудовано муровану церкву св. Катерини, організовано грецьке братство та школу. В 1747 Синод дозволив київській грецькій общині іменуватися монастирем з підпорядкуванням Київському митрополиту. В 1757 міським архітектором І.Г. (більше…)

Історичний район стародавнього Києва, забудований в першій половині XI ст. великим князем Київським Ярославом Мудрим. Займав площу 70 га. Починався від Града Володимира. Обмежуючі його вали йшли на захід від нього понад урочищами Гончарі та Кожум'яки до Львівської площі, де знаходилась Жидівська брама, далі по вул. Ярославів Вал до парадної Золотої брами, звідти по Малопідваліній вулиці до сучасного Незалежності майдану, де знаходилась Лядська брама. Звідси вал підіймався до Володимире ЬКОЇ гірки, йшов понад її дніпровськими схилами до району" фунікулера. Вал складався З шести рядів дубових зрубів-городень, забитих лесовим Грунтом. Висота городень сягала 11 м. Вище йшли відкриті всередину дерев'яні кліті, над якими влаштовувалися бойові площадки з бійницями. (більше…